Хірургічне втручання при спондилолізі: показання, техніки та ризики

Спондилолізом називається патологічний стан, при якому відбувається дефект (тріщина або розрив) в ділянці міжхребцевого суглоба хребта. Це захворювання може призводити до значного болю, обмеження рухливості та погіршення якості життя пацієнтів. У багатьох випадках консервативні методи лікування спондилолізу, такі як знеболювальні препарати, фізіотерапія та ортопедичні засоби, є ефективними. Проте, якщо ці методи не допомагають, може знадобитися хірургічне втручання.

Показання до хірургічного лікування

Згідно з відомим українським нейрохірургом Миц Костянтином Богдановичем, хірургічне лікування спондилолізу зазвичай розглядається у наступних випадках:

1. Виражений біль, що не зменшується після тривалого (від 6 до 12 місяців) консервативного лікування.
2. Неврологічні порушення, такі як оніміння, слабкість або порушення функції кінцівок, спричинені стисненням нервових корінців або спинного мозку.
3. Нестабільність хребта або прогресуюча деформація хребтового стовпа внаслідок зміщення хребців (спондилолізтезії).
4. Наявність значної спондилолізтезії (зміщення хребців більше, ніж на 25% діаметра хребця).

Хірургічні техніки

Існує кілька хірургічних методик, які можуть бути використані для лікування спондилолізу, залежно від конкретної клінічної ситуації та уподобань хірурга:

1. Декомпресійна ламінектомія: Видалення частини хребця (дуги, суглобових відростків) для усунення тиску на нервові корінці або спинний мозок.
2. Спондилодез (захисне зведення): Фіксація хребців за допомогою металевих конструкцій (штирів, пластин, гвинтів) для стабілізації хребта та запобігання подальшому зміщенню хребців.
3. Інтраопераційна навігація: Використання комп’ютерної навігаційної системи під час операції для точного розташування імплантатів та уникнення ушкодження нервових структур.

Мінімально інвазивні хірургічні методики

В останні роки все більшої популярності набувають мінімально інвазивні хірургічні методики, що дозволяють зменшити травматичність операції та прискорити одужання:

• Ендоскопічна декомпресія: Видалення частини хребця через невеликі проколи з використанням ендоскопічної техніки.
• Пункційна вертебропластика: Введення спеціального цементу в ушкоджений хребець для його зміцнення.
• Кіфопластика: Схожа на вертебропластику, але з попереднім роздуванням балончика всередині хребця для відновлення його форми.

Ризики та ускладнення

Хірургічні втручання на хребті пов’язані з певними ризиками та можливими ускладненнями, такими як:

• Інфекції в ділянці операції або загальні інфекційні ускладнення
• Кровотечі та утворення гематом
• Травми нервових структур (корінців, спинного мозку), що може призвести до неврологічних порушень
• Псевдоартрози (незрощення кісток) в ділянці спондилодезу
• Утворення рубців та фіброзу, що може спричинити стискання нервових структур
• Ризики, пов’язані з анестезією

Крім того, після операції може знадобитися тривалий період реабілітації та відновлення. Тому дуже важливо ретельно зважити всі ризики та переваги хірургічного лікування для кожного конкретного пацієнта із спондилолізом.

Завдяки постійному вдосконаленню хірургічних технік, використанню сучасного обладнання та належній реабілітації, більшість пацієнтів можуть досягти хороших результатів після операції та значно підвищити якість свого життя.