Ігрова залежність: як визначити чи є вона

Залежність від комп’ютерних та азартних ігор розповсюджене явище. Вона не так явно помітна, як алкогольна чи нікотинова. Та вважається менш небезпечною, адже є лише психологічною. Але знати про неї необхідно, особливо, якщо людина багато часу проводить в комп’ютерних іграх або грає в ігрові автомати онлайн.

Важливо зрозуміти, що не кожен гравець в PM Casino обов’язково залежний. Дехто грає виключно для розваги або визначає для себе певну суму грошей, яку може витратити, в намаганні отримати виграш. Якщо цього не відбувається, гравець спокійно закінчує гру до наступного разу. Але залежність розвивається за певним сценарієм, про який варто знати.

Стадії ігрової залежності

Всього заведено розрізняти 4 стадії:

• цікавість;
• захоплення;
• залежність;
• прихильність.

Від того, як розвивається кожна зі стадій, залежить їх інтенсивність. На стадії легкого захоплення або зацікавленості людина опиняється, коли грала кілька разів та отримала позитивні емоції від гри. Це стадія новизни, коли гравець тільки дізнається про можливості платформ, захоплено вивчає асортимент ігор. Заходить на платформу він епізодично і лише за певних обставин:

• коли є вільний час;
• при наявності грошей, які не шкода витратити;
• від нудьги.

Поступово цю стадію змінює справжнє захоплення, коли гемблер переходить до системної гри. Саме на цій стадії потрібно зупинитись і попросити допомоги, якщо:

• заради гри витрачається сімейний бюджет;
• людина може проводити в іграх всю ніч або грає замість роботи чи навчання;
• серед усіх розваг людина завжди обирає тільки гру.

Від ігроманії страждає не так сам гравець, як оточуючі. Особливо сім’я.

Сценарії розвитку ігрової залежності

Найстрашнішим більшість людей вважають втрату грошей, яка може відбуватись на цій стадії. Але окрім грошей втрачаються також і соціальні навички. І гравець опиняється на стадії залежності, коли гра стає найважливішим в житті. Сім’я, відносини, робота, все відходить на другий план.

У цієї стадії є дві форми:

• соціалізована;
• індивідуалізована.

Соціалізована форма є менш згубною. Людина, хоча й віддає перевагу іграм серед усіх розваг, не втрачає зв’язок із реальністю, не перестає ходити на роботу. Ігри вона сприймає, як захопливе змагання, до якого постійно хочеться повернутись. При такому розвитку подій гравець завжди може самостійно звернутися по допомогу психотерапевта. Також він здатний прислухатись до думки близьких людей, які радять йому запросити таку допомогу. Головною перепоною до лікування є відмова сприймати захоплення, як залежність.

При індивідуалізованій формі людина повністю втрачає контакти з оточенням. В неї немає потреби спілкуватись з друзями чи сім’єю, все, що потрібно — гра. Це найгірший варіант розвитку залежності, адже неможливість грати може викликати справжню ломку, може спричинити депресію або агресивність до оточуючих.

Гравці з індивідуалізованою формою залежності рідко звертаються по допомогу самостійно. Частіше вони втрачають все, і лише потім, неймовірними зусиллями рідних, отримують професійне лікування. При соціалізованій формі поступово залежність переходить в прихильність. Ігрова активність згасає, з’являються нові захоплення. Але повністю розпрощатись з іграми людині важко, тому потрібно від самого початку усвідомлено підходити до ігор.